– У тебе квіти по всій квартирі. Неможливо спокійно по квартирі пройтись, навіть до вікна підійти! – Ти хоч знаєш, скільки ці рослини коштують? – Ось ось! Ще й вкладаєш такі гроші в якийсь непотріб! Оля обурено подивилася на Віталія, і у неї в голові виникло одне питання, яке не давало їй спокою останнім часом
Оля була задоволена своєю покупкою. Вона не часто замовляла квіти через інтернет, але те що вона хотіла можна було дістати тільки так. Вона йшла з поштового відділення, акуратно несучи свою посилку. В думках, вона вже підготувала місце для нової рослини, уявляючи як вона зацвіте.
Задумавшись, вона зачепилася об випираючий корінь дерева. Оля відчула, різкий біль у нозі. Вона, охнула, і миттєво прокинулася від усіх своїх роздумів.
– Що ж це за напасть!
Вона спробувала зробити крок, але не змогла. Оля, розгублено, стояла посеред вулиці, та шукала місце, де можна присісти.
– Дівчино, я можу вам чимось допомогти?
Оля побачила молодого чоловіка, який визирав з вікна припаркованої машини.
– З Вами все в порядку?
– На жаль, ні. Задумалась, і випадково пошкодила ногу, та й так, що не можу встати на неї.
– Якщо хочете, то я можу вас підвезти, де ви живете?
– Ось тут недалеко, лише повернути за ріг і одразу побачимо мій будинок.
– Сідайде. Ви ж самі, точно, не дійдете. Мене Віталій звати.
Оля не хотіла сідати в машину до незнайомця, але вибору не було, їй довелося скористатися його допомогою. Як тільки вони під’їхали до будинку, Віталік вискочив з машини та допоміг їй вийти, довів її до ліфта та розпрощалися.
– А Ви можете дати свій номер телефону? Хочу впевнитися, що з вами все добре буде!
Олі сподобалося те, що хлопець був ненав’язливий, не став проводжати її до квартири, тому що кликати в квартиру незнайому людину вона не збиралася.
Віталій зателефонував увечері, запитав про її стан. Нога ще трохи боліла, але вже не так, як раніше. Шкода, тільки, що не вдалося зайнятися квітами, як вона планувала раніше.
Віталій зателефонував і на наступний день також. Вони порозмовляли, і через декілька днів він запросив її на побачення. Оля погодилася, вона відчула симпатію до Віталія.
Їхні стосунки тривали вже більше півроку, тому вони вирішили, спробувати пожити разом. Віталій орендував квартиру, тому Оля запропонувала йому переїхати до неї. Але вже через декілька місяців дівчина була невпевнена, що зробила вірно.
Зустрічаючись з Віталієм, Оля побачила у ньому впевненого в собі, позитивного, доброго та уважного чоловіка. Але спільне проживання показало його з іншої сторони. У побуті Віталій виявився неохайним, його дратувала кожна дрібниця.
Оля крутилася, як білка в колесі! Коли вона приходила з роботи, бачила повну раковину брудного посуду, порожні упаковки від чіпсів на журнальному столику та розкидані речі по кімнаті. Віталій вважав, що прибирання в квартирі це чисто жіноча справа, а Оля яка звикла до порядку і чистоти не могла виносити його звички. Тому між молодими людьми все частіше почалися сварки.
Але найбільше Олю дратувало те, що Віталій почав критикувати її захоплення квітами! Навіть більше того, він почав завдавати шкоди її рослинам. У колекції Олі було багато сортових, дорогих екземплярів, за якими був потрібен певний догляд, температура та освітлення.
На всі зауваження Олі, Віталій відповідав:
– У тебе квіти по всій квартирі. Неможливо спокійно по квартирі пройтись, навіть до вікна підійти! Постійно натикаєшся на цих монстрів в горщиках! Моїй мамі батько зразу заборонив ставити багато квітів, росте дві і хватить! Треба викинути все на смітник і забути!
– Ти хоч знаєш, скільки ці рослини коштують?
– Ось ось! Ще й вкладаєш такі гроші в якийсь непотріб!
– Я купую квіти за свої гроші, які сама заробляю!
– А могла б коханому купити якийсь делікатес, нагодувати чимось смачненьким!
– А могла б коханому чоловікові купити який – то делікатес, побалувати мене!
Оля обурено подивилася на Віталія, і у неї в голові виникло одне питання, яке не давало їй спокою останнім часом – чи любить вона його взагалі і навіщо погодилася жити разом?
– Я думаю, ти зрозуміла мою позицію! І вирішиш це питання з квітами в самий найближчий час!
Віталій гордо пішов і ліг дивитися телевізор.
Оля зрозуміла лише одне, що з цим треба щось вирішувати. Людина, яка живе в її квартирі, нормально не працює і ще сміє себе так вести? Оля твердо вирішила, що пора змінити таке життя!
На наступний день, коли Оля прийшла з роботи, вона побачила якісь зміни в кімнаті. Коли вона зрозуміла, що на своєму місці немає її останньої покупки, то побігла на кухню, де Віталій нишпорив в її сумці, шукаючи, що вона купила смачного на вечерю.
– Віталій, де моя квітка?
– Яка ще квітка? А ти про цю, що стояла на найвиднішому місці і заважала більше за всі? Розумієш, моя мама зайшла сьогодні в гості, їй дуже сподобалася ця квітка і я дозволив їй її забрати. Тим більше, вчора, ми домовилися, що ти позбавишся від них.
– Хто тобі дозволив роздавати мої квіти? Я з тобою ні про що не домовлялася! Схоже, мені потрібно від тебе позбавитися! Я повернуся через декілька годин, надіюся тобі вистачить часу зібрати речі!
Віталій не чекав такого від Олі, він вважав себе мало не господарем її життя, а отримав таку відсіч. Оля поїхала до батьків Віталія. Відкривши двері, Віра Степанівна зрозуміла причину приходу Олі.
– Де квітка?
– Олю, Віталік подарував мені її, сказав, що вона тобі не потрібна, що ти будеш їх всіх роздавати, я думала завтра приїхати взяти ще деякі.
– Я не дозволяла йому це робити. Поверніть мені мою квітку!
– Ви живете разом, і він має повне право розпоряджатися в своїй квартирі!
– У моїй квартирі! І як я повернуся, ваш син вже буде жити у вас і розпоряджатися вашим майном!
Заскрипіли двері, і у квартиру увійшов батько Віталія.
– Оля, радий тебе бачити, давно не заходила! А що трапилося, на тобі обличчя немає!
Оля розповіла про все що сталося Івану Петровичу. Він грізно подивився на дружину.
– Як ви мені набридли зі своїм синочком! Поверни дівчині те, що належить їй. Оля, я не прошу тебе пробачити цих нахаб, їх не виправити, пробач хоча б мене, що раніше не відкрив очі на Віталіка. Але ти була закохана, і не послухала б мене тоді. Йдем, відвезу тебе до дому, надіюся, Віталік всиг зібрати речі.
Зайшовши в свою квартиру, Оля побачила Віталіка, який сидів на кухні. Біля нього стояла сумка з речами і він намагався зловити погляд дівчини, сподіваючись, що вона передумає і він зможе залишитися. Але її слова дали йому зрозуміти, що йому доведеться піти.
– Сподіваюся, ти не прихопив нічого зайвого? Мамі в подарунок! Біля під’їзду тебе чекає батько.
Віталій мовчки вийшов. Оля сіла на стілець і розплакалася! Плакала вона швидше від полегшення, нарешті в її будинок повернувся спокій. Давно пора було вказати на двері цьому нахабі. Наступного разу вона буде обережніша!