Автор: fcvomond

Історії

Вже з пів години Софія чекала Максима. На вулиці було холодно і вітряно. Максим запізнювався… – Та що ж це таке? Ще й телефон на морозі сів – подзвонити не можна… Ну добре, ще хвилин 10 і йду, – думала вона. Раптом неподалік вона помітила пару. Хлопець простягнув дівчині букет квітів та вона їх не взяла і пішла. Аж раптом той самий хлопець підійшов до неї

Вже з пів години Софія чекала Максима. Зима, на вулиці було холодно і вітряно. Максим, як в принципі й завжди,

Read More
Історії

Славік повертався додому. В під’їзді чомусь вирішив заглянути в поштову скриньку. Хтозна, може й прийшло щось важливе… Серед різних листівок він раптом помітив… конверт. На ньому великими літерами було написано: “В’ячеславу та Ірині”. Славік розгорнув листа і почав читати. – Це що жарт такий? – він не вірив своїм очам

Славік повертався додому. Зазвичай він не дивився в поштову скриньку, що ж там знайдеш, хіба якісь непотрібні листівки. А тут

Read More
Історії

Надворі стояла тиша. Баба Катря вже збиралася спати. Аж раптом з вікна почулися якісь голоси, гамір. – Що ж це таке, що знову? – подумала вона. Баба Катря вийшла на подвір’я, підійшла до воріт. Раптом вона побачила, що на лавочці біля паркану хтось сидить

Через село проходила досить жвава автомобільна дорога. Вдень сонце так припікало, що плавилася смола на асфальті. На вечір все нарешті

Read More
Історії

– З твоїм дипломом ти, коли завгодно, знайдеш собі роботу. Якщо не захочеш, я забезпечу нашу сім’ю – переконував чоловік Марію. Але сталася бiдa, і Марії довелося шукати роботу. – Стійте, то ви мене прибиральницею берете? – мало не плaчyчи зaпитала Марія…Ти краще, подякую, що таку роботу знайшла

Коли Марія закінчувала інститут, вона була вже вагітна. Це її взагалі не хвилювало. Її Толік досить непогано заробляв, що дозволяло

Read More
Історії

Що святкуємо? – здивовано запитав Микола Васильович, – День народження в когось, чи що? – Шеф, – радісно відповів Олег, моя дружина вагітна, я скоро стану батьком. – Нічого собі, Вітаю! Одна з співробітниць відділу, яким керує Олег, підійшла до нього і сказала те, що Олег не очікував почути…

– Що святкуємо? – здивовано запитав Микола Василоьвич, – День народження в когось, чи що? – Шеф, – радісно відповів

Read More
Історії

– Іванка приїхала! Така святкова, а красива яка … Підеш до неї? – Лариса застала брата біля мотоцикла. – Ні! – спокійно відповів він. – Як це ні? Це ж Іванка! – Не вмовляй мене Ларисо, я все одно не піду. Повторюю, мені це не потрібно, потім все дізнаєшся…

– Іванка приїхала! Така святкова, а красива яка … Підеш до неї? – Лариса застала брата біля мотоцикла, якраз коли

Read More
Історії

Гості приїхали ввечері. У дворі під яблунею накрили стіл. Ніна Василівна пильно поглядала на доньку та зятя – обоє мовчки дивилися в свої тарілки. – Мамо, тату нам потрібно вам повідомити дещо важливе, – раптом сказала Марічка

-А може нам на море з’їздити у вересні, Степане? Га? – питала Ніна Василівна чоловіка. Іванко в садок піде. Ще

Read More
Історії

Навіть не думай про це! – пepeбилa Аліну колега по роботі Віра. – Тобі що, ніхто не розповів як ми тут його називаємо – “Називаєте?” – Аліна провела поглядом красивого, стрункого молодого чоловіка. – Ну між собою називаємо. Тому ти навіть не думай про це. – Це безнадійний випадок…

– Навіть не думай про це! – пepeбилa Аліну колега по роботі Віра. – Тобі що, ніхто не розповів як

Read More
Історії

Того дня Зоряні не спалося. Все згадувала Галину Василівну: – Яка ж у неї дивна доля. Все у неї є. І будиночок цей.. А на старості отаке… Зоряна пішла на кухню і в темряві зачепила, стареньку тумбочку. Раптом на задній стінці вона побачила невеликий мішечок акуранто прикріплений до дерева. Коли вона показала його Галині Василівні, та не повірила своїм очам

Зоряна зі своєю донькою Іванкою орендували житло на першому поверсі старого двоповерхового будинку. Це була невеличка квартирка в якій зимою

Read More
Історії

– Андрію, синочку, подивися, ставлю її сюди!..- Ну мааа, – Андрій навіть скривився. – Ну нащо? Я ж всерівно не вірю у таке. І до того ж. Це, всетаки, моя квартира! -Твоя-твоя, ніхто і не заперечує? – мама спокійно посміхнулася. Я ж тобі не меблі нові прпоную савити? І не штори – Андрій згодно похитав головою, і Марія Василівна зрозуміла , що вона перемогла у цій суперечці…

– Андрію, синочку, подивися, ставлю її сюди!  – Ну мааа, – Андрій навіть скривився.  – Ну нащо? Я ж всерівно

Read More