Господинька

Віталій одружився рано, в 18 років, як йому тоді здавалося, по великій любові. Його мати Олена Василівна спочатку поупиралася, але

– Чому ваза стоїть тут? – здивовано запитала Лариса у чоловіка. Той знизав плечима. – Напевно, ти перед від’їздом її

Іван прийшов з роботи, вже приготував вечерю, а Ані все не було. Він знову набрав її номер, але в слухавці

– Ой, синочок, приїхав – зраділа Ніна. Микола м’явся біля порога – Привіт, мамо. Я, це, не один. Ось –

Петрович вийшов на ґанок. Прикривши очі, глибоко вдихнув свіже повітря, заслухався трелями солов’я, що долинали з ліска, що розташувався неподалік,

Наталя крутилася на кухні, готувала обід, коли в віконце постукали. Жінка глянула на вулицю і побачила біля ґанку Федора, залицяльника

Заграла мелодія будильника. Степан вимкнув надокучливий звук, потягнувся. -Пора в інститут, – він сів на ліжко і задумався. – Чому

-Сьогодні бачила твою колишню, – сказала Оля. Сергій підняв очі від тарілки і запитав. -Ну і що? Говори давай, я

Таня стояла вже близько двадцяти хвилин в очікуванні свого автобуса. На зупинці разом з нею ще було кілька людей –

Олена стояла посеред напіврозваленого будинку і з сумом озиралася на всі боки. Підняла голову і побачила небо, затягнуте важкими, сірими