Господинька

У Тані не було нікого, тільки одна бабуся. Вірніше батьки були, як же без них, але коли дівчинці було два

Катя сиділа в коридорі і нервово смикала сумку. Коли відкривалися двері, вона з надією дивилася на них. Люди заходили і

Він виріс в селі. У дворі було дві хати – старовинні. Хтось із його предків будував. Тепер вже і не

Марія Йосипівна давно жила одна. Батьків нестало, і вона залишилася жити в їхньому будинку на березі річки, в мальовничому західноукраїнському

Світлана чистила рибу, щоб посмажити на вечерю. Діти сиділи по кімнатах і кожен займався своєю справою, молодша малювала і на

У нас з Михайлом була хороша сім’я. У шлюбі ми були вже десять років. У нас ростуть двоє дітей. Народила

Олечка була улюбленицею всього двору. Малятко трьох рочків з кучериками, схожими на білі завитки-стружки, була веселою, рухливою і дуже ніжною.

– Яка ж ти в мене гарна, – захоплено промовив сивий чоловік, дивлячись на щасливу дівчину у весільній сукні. –

Олена закохалася ще в школі, в одинадцятому випускному класі. Однокласник, який завжди їй подобався, після літніх канікул змужнів, змінився –

Марічка і Настя подругами не були, але по-сусідськи іноді зустрічалися, зупинялися поговорити на сходовому майданчику, прибирали в коридорі до свят,