Як приготувати справжній банош: Рецепт від гуцулів
Банош, як і бринзу, споконвіку готують виключно чоловіки, бо вівчарство і все, що з ним зв’язано, — справа чоловіча.
Гуцули кажуть:
Те, що подають в ресторанах або барах, те, що готують вдома на плиті, називати баношем гріх. Бо ж справжній банош готують на вогні, щоб димом пропах і вогню набрався.
У кожного поважного газди на подвір’ї є місце для приготування бануша. А як же без нього? Зрештою, ця страва – повсякденна гуцульська їжа і потрапляє на гуцульський стіл 2-3 рази на тиждень.
Кажуть, що вершки або сметана для бануша повинні бути обов’язково триденні, зберігати їх потрібно в комірці, щоб не прокисли. У холодильник ставити не можна, тому що зіпсуються.
Помішувати потрібно тільки в один бік і лише дерев’яним. Від залізної ложки не буде потрібного смаку.
На Рахівщині розповідають, що це є національна страва гуцулів, яка була приготовлена тоді, коли не було що їсти а лишилася лиш сметана, бо корови були у всіх, та трохи кукурудзяної муки…
А чому банош? Бо був ґазда Банош, і йому ґаздиня казала: їж, Банош, їж, Банош. І так ся получила страва банош.
На Рахівщині банош називають вічним двигуном, адже навіть невеликої порції вистачить, щоб наситити багатодітну родину. Та все ж приготувати зі звичайних продуктів на звичайному вогнищі такий потужний енергетичний заряд може не кожен.
Банош: рецепт
На 2 хороші порції баношу нам знадобиться:
- 1,5 склянки (200 г) кукурудзяної крупи дуже дрібно меленої (можна взяти борошно, тоді вершків чи сметани знадобиться менше, оскільки швидше звариться)
- 500 г нежирних вершків або рідкої сметани. Зважайте, зі сметани банош виходить кислуватий, якщо такий не любите, обов’язково беріть вершки
- Сіль
- Копчене сало або бекон
- Бринза чи вурда
Як готувати:
Сметану або вершки залити у чавунний казан і довести до кипіння. При потребі розвести водою.
Кукурудзяне борошно засипати тоненькою цівкою, помішуючи, в сметану й готувати на повільному вогні до загустіння (тістоподібної консистенції схожої на манну кашу). Банош в жодному разі не має бути такий густий, як токан.
Тим часом порізати бекон чи сало на смужки і обсмажити на сковороді до шкварочок. У нас ще була овеча ковбаса, яку ми щойно купили в якихось румунів на Ужгородській палачінті, тому я з беконом підсмажила й тонко нарізану ковбасу. Це така собі самодіяльна імпровізація.
Зменшити вогонь на мінімум, і розтирати дерев’яною ложкою, доки на поверхні не виступлять крапельки масла. Як заблистить, знімаємо з вогню. Цей етап дуже важливий, банош треба добре збити, аби сметана в чи вершки в ньому перетворилися на масло.
Викласти на простору тарілку, до баноша бекон і покришену бринзу, не шкодуючи.Їсти банош гарячим. Дуже добре до нього пасують також малосольні огірочки.
