Історії

Що святкуємо? – здивовано запитав Микола Васильович, – День народження в когось, чи що? – Шеф, – радісно відповів Олег, моя дружина вагітна, я скоро стану батьком. – Нічого собі, Вітаю! Одна з співробітниць відділу, яким керує Олег, підійшла до нього і сказала те, що Олег не очікував почути…

– Що святкуємо? – здивовано запитав Микола Василоьвич, – День народження в когось, чи що? – Шеф, – радісно відповів

Read More
Історії

– Іванка приїхала! Така святкова, а красива яка … Підеш до неї? – Лариса застала брата біля мотоцикла. – Ні! – спокійно відповів він. – Як це ні? Це ж Іванка! – Не вмовляй мене Ларисо, я все одно не піду. Повторюю, мені це не потрібно, потім все дізнаєшся…

– Іванка приїхала! Така святкова, а красива яка … Підеш до неї? – Лариса застала брата біля мотоцикла, якраз коли

Read More
Історії

Гості приїхали ввечері. У дворі під яблунею накрили стіл. Ніна Василівна пильно поглядала на доньку та зятя – обоє мовчки дивилися в свої тарілки. – Мамо, тату нам потрібно вам повідомити дещо важливе, – раптом сказала Марічка

-А може нам на море з’їздити у вересні, Степане? Га? – питала Ніна Василівна чоловіка. Іванко в садок піде. Ще

Read More
Історії

Навіть не думай про це! – пepeбилa Аліну колега по роботі Віра. – Тобі що, ніхто не розповів як ми тут його називаємо – “Називаєте?” – Аліна провела поглядом красивого, стрункого молодого чоловіка. – Ну між собою називаємо. Тому ти навіть не думай про це. – Це безнадійний випадок…

– Навіть не думай про це! – пepeбилa Аліну колега по роботі Віра. – Тобі що, ніхто не розповів як

Read More
Історії

Того дня Зоряні не спалося. Все згадувала Галину Василівну: – Яка ж у неї дивна доля. Все у неї є. І будиночок цей.. А на старості отаке… Зоряна пішла на кухню і в темряві зачепила, стареньку тумбочку. Раптом на задній стінці вона побачила невеликий мішечок акуранто прикріплений до дерева. Коли вона показала його Галині Василівні, та не повірила своїм очам

Зоряна зі своєю донькою Іванкою орендували житло на першому поверсі старого двоповерхового будинку. Це була невеличка квартирка в якій зимою

Read More
Історії

– Андрію, синочку, подивися, ставлю її сюди!..- Ну мааа, – Андрій навіть скривився. – Ну нащо? Я ж всерівно не вірю у таке. І до того ж. Це, всетаки, моя квартира! -Твоя-твоя, ніхто і не заперечує? – мама спокійно посміхнулася. Я ж тобі не меблі нові прпоную савити? І не штори – Андрій згодно похитав головою, і Марія Василівна зрозуміла , що вона перемогла у цій суперечці…

– Андрію, синочку, подивися, ставлю її сюди!  – Ну мааа, – Андрій навіть скривився.  – Ну нащо? Я ж всерівно

Read More
Історії

Олеся Петрівна 5 днів годила доньці і внуку, як могла. Готувала обіди, вечері, прибирала. Та все не так… То їжа занадто жирна, то поставила щось не там. Внук цілий день за комп’ютером, Ірина приходила пізно. Бабуся явно нікого не цікавила. Та останньою краплею стала випадково почута розмова

-От чому так, мамо? Ну можна ж подзвонити, сказати, що ти скоро приїдеш?! І ще й попривозиш всякого… Навіщо мені

Read More
Історії

Сьогодні чоловік Олесі повертався з відрядження. Ще вчора, в суботу, Олеся з самого ранку, поїхала по магазинах, щоб скупитися продуктами. Зварила борщ. – Виходжу з метро, ​​розігрівай вечерю, – написав Максим, і Олеся почала накривати на стіл. – Оооо, борщ – чоловік вдихнув запах, і обійняв Олесю. Олеся понесла сумки в кімнату, і раптово, її увагу привернули незрозумілі, дивні звуки, що лунали з кухні.

Сьогодні чоловік Олесі повертався з відрядження. Вона чудово розуміла, що всі його відрядження більше нагадували якісь розважальні поїздки на бази

Read More
Історії

– Аня, можеш мене вітати! Я виходжу заміж! Вже в ЗАГС заяву подали! – радісно сказала Наталя. Навіть через телефон сестра відчула, яка Наталка щаслива, але її насторожила ця подія.- Сестричко, я вітаю тебе! Надіюся, у вас все складеться. Наталку здивували останні слова сестри. – А чому це у нас може не скластися?…

– Аня, можеш мене вітати! Я виходжу заміж! Вже в ЗАГС заяву подали ! – радісним голосом говорила Наталя в трубку

Read More
Історії

Ніхто й не пам’ятав, як сталося так, що Олеся мало не щодня приходила в гості. – Лесюю, Лесюю, – озивалася до неї маленька Марічка. – Поглянув би на Лесю, – говорила Оксана Василівна до Мишка. – Марічка її любить. Мамою кличе. Вона й красива і до роботи… – Сама знаєш, що в неї.., – казав Мишко. – Всі в курсі. І що? Жінку тобі треба, і Марічці матір

Вагітність була ранньою, Зорянці ледь ледь виповнилося вісімнадцять років. Мишко походжав у селі з гордо піднятою головою. Тепер він тато.

Read More